Тече розлогами півсонне житіє...
Дай, Господи, стремління, хмар, сумир`я!
Немає берегів, пліт віри – є.
Бува – спинюсь:
де витік днів, де гирло?
Минувшина меандрами текла –
Замулено, безрадно – в бік нірвани.
У спеку прав лахміття вурдалак.
Крізь торф`яник, повз чистотіл, вільшаник
Жолобилося русло – за село...
Його ж отак не можна відібрати,
Як вітер – капелюшку із соломи,
Щоб на мосту перепинили ґрати,
Як жовтень – передзим`я секундант –
Розвою дивобарви.
День погожий.
Вкажи правдиву заводь – між циган,
Правічний многотрудний Боже…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мой Бог , со мной поговори . - Николай Зимин Ты знаешь,я Тебя люблю
И верю до самозабвенья.
Всё потеряв,я подарю
Тебе всю силу вдохновенья
Чтоб грусть мою и боль души,
То,что ниспослано судьбою,
Ты освятил и осенил
Своею силой неземною.
