Как в жизни нашей равнодушья много
К тому,что кто-то в горе и нужде.
И для того,кто счастлив хоть немного,
Найдётся тот,кто с ложкой дёгтя при себе.
По жизни все идём одной дорогой.
Все одинаковы,но разные совсем.
Душою кто здоровый,кто убогий.
Порой звучит вопрос:а жизнь-зачем?
Слова в избытке сердца молвят злые.
Когда не зная,что творят,злословят вас,
Прислушайтесь,слова души-иные,
В безмолвии гласят: любите нас.
Конфликт веков-родители и дети.
Прислушаться бы нам хотя бы раз.
Вот из подвалов эхом раздаётся
Детский голос:любите нас,любите нас.
Как много огорчения приносим
Своим родителям(случается порой).
И,может быть,прощения не просим,
Смотрите,годы метят сединой.
Они не скажут,с горестной улыбкой
Простят опять,прощая много раз.
Услышьте сердцем просьбу их:
Пока мы живы-любите нас,любите нас.
Источник жизни-сердце сберегите.
Оно любить способно так,как любит Бог.
И на скрижалях сердца напишите
Любить всех ближних так,как любит Он!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
